ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ
(постанова від 15.11.2023 у справі N 918/119/21)
Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків об'єднаної палати КЦС ВС у постанові від 14.09.2020 у справі N 291/1009/18 та висновків КГС ВС у постановах від 11.12.2019 у справі N 904/2251/18, від 15.01.2020 у справі N 904/11903/16 та від 21.01.2020 у справі N 904/8538/16, що виділ не є способом реорганізації юридичної особи.
Для виділу притаманна характерна ознака реорганізації - перехід майна, прав та обов'язків юридичної особи, що реорганізується, до її правонаступника. При цьому обсяг правонаступництва визначається тим майном, правами та обов'язками, які передаються за розподільчим балансом, тобто має місце парцелярне (часткове) правонаступництво.
Отже, виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб'єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов'язків.
Відтак суперечностей (колізії) між нормами частини першої статті 104 ЦК та частини першої статті 28 Закону N 1087-IV, щодо застосування яких до спірних правовідносин у цій справі слід зробити правовий висновок, немає: норма частини першої статті 104 ЦК визначає види реорганізації юридичної особи, за яких юридична особа припиняється, тоді як норма частини першої статті 28 Закону N 1087-IV установлює способи реорганізації кооперативу безвідносно до збереження юридичною особою (кооперативом), що реорганізується, правового статусу.