Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи є платник податків контролюючою особою іноземної компанії у розумінні статті 39-2 Кодексу?
2. Чи є в платника податків обов’язок щодо складання та подання Звіту про КІК за 2022 та 2023 календарні (звітні) роки стосовно іноземної компанії?
Щодо питання першого, другого
КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.
Підпунктом 39-2.1.2 пункту 39-2.1 статті 39-2 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК, яка:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;
в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 392.1.2 пункту 39-2.1 статті 39-2 Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».
При цьому підпунктом 39-2.1.6 пункту 39-2.1 статті 39-2 Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.
Для цілей статті 39-2 Кодексу фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:
а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;
б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;
в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;
г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;
ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.
Положення підпункту 39-2.1.6 пункту 39-2.1 статті 39-2 Кодексу не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.
Таким чином, у разі якщо, фізична особа – резидент України, яка окремо або разом із іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою, така особа вважається контролюючою особою.
Відповідно до вимог підпункту 39-2.5.2 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу контролюючі особи зобов'язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Отже, норми статті 39-2 Кодексу регламентують обов’язок щодо подання Звіту про КІК виключно для фізичних осіб – резидентів України, які є контролюючою особою на кінець звітного періоду.