Section<Податки та податкові консультації> Subsection<Консультації> title<Декларація з податку на прибуток: річна, основи> Date<13.02.2024> Description<Декларація з податку на прибуток, податок на прибуток> id_doc=14426 URL=https://zakon.help/article/deklaratsiia-z-podatku-na-prybutok-podatok-na-prybutok
Основні вимоги до заповнення декларації
1. Декларація заповнюється наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.
Тобто, податкова декларація з податку на прибуток заповнюється на підставі первинних документів, складених відповідно до бухгалтерського обліку, у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.
2. Декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII).
Виняток – графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації.
У Додатку ПН до Декларації зазначаються відомості про нерезидента, зокрема «Повне найменування нерезидента», «Місцезнаходження нерезидента».
Якщо в угоді з нерезидентом здійснено переклад на українську мову відомостей про нерезидента, зокрема, його «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» у Додатку ПН до Декларації такі реквізити також зазначаються українською мовою.
Коли ж в угоді нерезидента вказані без перекладу на українську мову, і з метою збереження ідентичності зовнішньоекономічної угоди та первинних документів, оформлених у зв’язку зі здійсненням зовнішньоекономічної операції, графи «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» Додатка ПН до Декларації заповнюються на іноземній мові.
3. Декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ.
Так, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають разом із декларацією.
4. У декларації та її додатках треба зазначати усі передбачені в них показники. За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків їх прокреслюють (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі).
5. Якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.
Причому додатків ПН і КІК може бути декілька (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам і є декілька контрольованих іноземних компаній)
До рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подаються.
Є виняток.
Наприклад, бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає, тоді значення рядка 03 додатка РІ дорівнює нулю. При цьому показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю, однак додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до порожнього рядка потрібно подати.
6. Фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ПКУ).
Крім того, податківці вважають, що подання додатків до податкової декларації і в тому числі фінансової звітності не за встановленою формою може призвести до невизнання такої декларації податковою звітністю відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ.
Термін подання річної Декларації
Всі платники податку на прибуток подають річну Декларацію протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3, 49.18.6 ПКУ).
До відома:
За 2023 рік Декларацію потрібно подати не пізніше ніж 29.02.2024, сплатити податок – не пізніше ніж 11.03.2024 (оскільки 10.03.2023 – останній день сплати припадає на вихідний день, тому відповідно до п. 57.1 ПКУ останнім днем сплати податкового зобов'язання вважають операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 11.03.2024).
Платники податків, які належать до великих і середніх підприємств, складають і передають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).
До відома:
Критерії належності підприємств до великих і середніх наведено в ч. 2 ст. 2 Закону № 996.
Решта платників можуть подавати декларації одним із таких способів (п. 49.3 ПКУ):
– особисто платник податків або вповноважена на це особа;
– поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Позначка про непроведення коригування фінансового результату
Як у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств платником податку зазначається рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ?
Якщо платником податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн. грн., прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, то в основній частині Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Чи необхідно платнику податків з доходом менше 40 млн. грн., який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ, та відобразив це у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, у наступних звітних (податкових) періодах заповнювати поле «Наявність рішення»?
Щодо цього податківці в роз'ясненні з категорії 102.20.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) зазначили:
Так, необхідно.
Якщо платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищував 40 млн. грн., скористався правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, то в основній частині Декларації він зазначає інформацію про наявність такого рішення, поставивши позначку у полі «Наявність рішення», а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення.
Якщо у наступних звітних періодах такий платник використовує право на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування, то у Деклараціях також проставляється відповідна позначка із зазначенням інформації щодо номеру та дати розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення в Декларації за перший рік в такій безперервній сукупності років.
Чи може платник податків після подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств з незаповненою інформацією про наявність прийнятого рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, використати право про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування шляхом подання уточнюючого розрахунку?
В роз'ясненні з категорії 102.20.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua) податківці зазначили:
Платник податку, у якого річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, та відповідно не зазначив у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за такий звітний (податковий) рік інформацію про наявність такого рішення, може скористатися правом про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу Декларацію та зазначивши в ній про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування.
Декларація та фінансова звітність
Абзацем 1 п. 46.2 ст. 46 ПКУ передбачено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом із відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з огляду на вимоги ст. 137 ПКУ.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність і річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом із Декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) платники подають за формою, визначеною відповідно до Закону № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації, з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ (абз. 2 п. 46.2 ПКУ).
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), які подають відповідно до абз. 1 та 2 п. 46.2 ПКУ, є додатком до Декларації та її невід'ємною частиною.
Окрім органів ДПС, фінансову звітність подають також до органів статистики. Іноді трапляється, що фінансову звітність до органів статистики надсилають раніше, ніж Декларацію.
Чи вважається прийнятою Податкова декларація з податку на прибуток підприємств (Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)), якщо фінансова звітність була подана в електронному вигляді раніше ніж така Декларація (Звіт) (з різницею в один день/місяць)?
Роз'яснення з категорії 102.20.02 розділу "Запитання – відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.tax.gov.ua)
Так, вважається прийнятою.
При формуванні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати електронні форми з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за електронними формами з першою літерою «J».
Декларація (Звіт) вважається прийнятою за умови наявності та достовірності всіх обов’язкових реквізитів (пункти 49.3, 49.8 ст. 49 ПКУ) у разі подання фінансової звітності, яка є додатком до Декларації (Звіту), в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт) (з різницею в один день/місяць), оскільки контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
Який «стан документа» (звітний/новий звітний/уточнюючий) та який формат («S» або «J») необхідно обрати при поданні фінансової звітності з виправленими показниками через Електронний кабінет?
При формуванні звітності, яка подається до ДПС і Державної служби статистики України, використовуються формати з першою літерою «S». За результатами обробки такої звітності в органах Державної служби статистики України суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.
Звітність, яка подається тільки до ДПС, формується за форматами з першою літерою «J». Відповідно, за результатами обробки такої звітності в органах ДПС суб’єктам господарювання надсилається квитанція № 2.
Порядок функціонування Електронного кабінету затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 12 розд. ІІ якого Електронний кабінет включає відкриту (загальнодоступну) частину та приватну частину (особистий кабінет).
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати електронні документи, зокрема фінансову звітність. При створенні електронних документів вказаним режимом користувачем обирається «стан документа», що відповідає передбаченому п. 48.3 ст. 48 ПКУ для податкових декларацій обов’язковому реквізиту «тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий)», за умови наявності такого реквізиту у формі документа звітності, що створюється.
Затверджені нормативно-правовими актами форми фінансової звітності не містять реквізиту «тип документа».
Отже, платник податку, який за відповідний звітний період подавав разом з відповідною Декларацією (Звітом) фінансову звітність за форматом з першою літерою «S» або «J», при її поданні з виправленими показниками через Електронний кабінет обирає необхідний формат з першою літерою «S» або «J» та «стан документа» – звітний.
Чи подаються та яким способом примітки до фінансової звітності та чи проставляється позначка у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств про подання приміток до фінансової звітності, що складається відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та яка відповідальність передбачена за їх не подання?
Для підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, не встановлено окремої форми приміток до фінансової звітності.
Якщо фінансова звітність складається за міжнародними стандартами, то примітки до фінансової звітності можуть бути надіслані через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету в самостійно обраному вигляді (письмове пояснення, таблиця, графік тощо) файлом у форматі pdf (обмеження 5 МБ) разом з супровідним листом. При цьому позначка про подання приміток до фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності» не проставляється.