19 липня 2022 року статтю 36 КЗпП «Підстави припинення трудового договору» було доповнено пунктом 8-3 — припинення дії трудового договору у зв’язку з відсутністю працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Для припинення трудового договору по цьому пункту потрібна одночасна наявність двох умов:
1) відсутність працівника на роботі понад 4 місяці поспіль;
2) відсутність у роботодавця інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль.
Звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад 4 місяці поспіль не потребує погодження профспілки.
Крім того, за цим пунктом можливо звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю, оскільки таке звільнення не є звільненням з ініціативи роботодавця (стаття 184 КЗпП).
Документування відсутності працівника на роботі
В табелі обліку робочого часу проставляємо таку відсутність як відсутність з нез’ясованих причин.
Крім того, весь період відсутності працівника необхідно документувати актами, доповідними щодо відсутності працівника на роботі й інформації про причини відсутності.
Визначення строків відсутності працівника
Для визначення строку відсутності працівника стане у нагоді стаття 241-1 КЗпП «Обчислення строків, передбачених цим Кодексом»: «Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.».
!!!УВАГА
Оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України), то строк у 4 місяці необхідно обчислювати з дня набрання чинності пункту 8-3 статті 36 КЗпП, тобто з 19 липня 2022 року.
Звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад 4 місяці поспіль оформлюється наказом.
Днем звільнення працівника є останній день його роботи.
Оскільки таке звільнення працівника відбувається за його відсутності на роботі, то в день видання наказу про звільнення на підставі пункту 8-3 ст. 36 КЗпП роботодавець, щоб дотриматися норм статті 47 КЗпП, має направити працівникові поштою або альтернативними засобами зв’язку копію наказу про звільнення та лист з вимогою отримати трудову книжку (за її наявності) та з інформуванням про остаточний розрахунок.