Звільнення працівника можливо з ініціативи роботодавця або з інших підстав.
Звільнення за ініціативою роботодавця
Звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності не допускається (частина третя статті 40 КЗпП).
Однак, у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136)
Зазначимо, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається. Ця заборона поширюється також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 184, 186-1 КЗпП).
Також, у період дії воєнного стану норми ст. 43 КЗпП щодо необхідності отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у разі звільнення з ініціативи роботодавця працівника, який є членом такої організації, не застосовуються, окрім звільнення працівника, обраного до профспілкових органів (ч. 3 ст. 5 Закону № 2136).
Звільнення з інших підстав
Це стосується звільнення за власним бажанням працівника (ст. 38 КЗпП) або за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).
Заборон для такого звільнення немає.
Як оформити звільнення?
З ініціативи роботодавця.
Дати звільнення – перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136).
Але тимчасова непрацездатність в межах одного страхового випадку може бути продовжена.
Тоді краще в наказі на звільнення зазначити день звільнення як «перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності».
Після завершення тимчасової непрацездатності роботодавець може видати наказ про внесення змін до відповідного наказу про звільнення й зафіксувати в ньому вже конкретну дату звільнення. Цю ж дату розірвання трудового договору він зазначить в Об’єднаній звітності в трудовому Д5.
Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
З інших підстав
Тут діють загальні правила. Ніяких особливостей в документальному оформленні такого звільнення не передбачено.
Однак слід уточнити у працівника, чи зможе він у день звільнення прийти на підприємство та отримати копію наказу про звільнення, повідомлення про нараховані та виплачені йому при звільненні суми, а також трудову книжку (у разі зберігання її на підприємстві).
Якщо працівник в день звільнення не може прийти, то в день звільнення необхідно надіслати працівнику поштою лист із повідомленням про вручення, в якому поінформувати про необхідність отримання зазначених вище документів.
Щодо оплати лікарняних
Роботодавець за рахунок своїх коштів оплачує тільки ті з 5 днів тимчасової непрацездатності, що припадають на період по дату звільнення (Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженим постановою КМУ від 26.06.2015 № 440)
Що оплачується за рахунок коштів ПФУ?
Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105), допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
До таких випадків належать:
- тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105);
- перебування в самоізоляції, обсервації, у закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого КМУ (п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону № 1105).
Стосовно оплати лікарняних
Як діяти, якщо електронний лікарняний було сформовано після звільнення працівника, але він є продовженням лікарняного, сформованого під час роботи працівника?
Допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі листків непрацездатності, які були видані (сформовані) до дати звільнення працівника та складають один страховий випадок, надається за рахунок коштів ПФУ на загальних підставах з 6-го дня непрацездатності (лист ПФУ від 20.04.2023 № 2800-030401-8/21921).
Зазначимо, що виданим листок непрацездатності вважається через 7 днів після дати його закриття та набуття статусу «Готово до сплати».
Однак можлива ситуація, коли на дату звільнення роботодавець бачитиме е-лікарняний на порталі ПФУ, проте не зможе провести нарахування за ним. Чи буде тут порушення приписів ст. 116 КЗпП «Строки розрахунку при звільненні»?
Ні, не буде.
Якщо працівник звільняється раніше, ніж його електронний лікарняний лист стане готовим до сплати, то нарахувати лікарняні виплати не можна, оскільки в день звільнення ще не буде підстав для нарахування і виплати лікарняних за невиданим листком непрацездатності.
Після того як листок непрацездатності буде готовий до сплати, страхувальник чи уповноважені ним особи призначать лікарняні, і вже роботодавець проведе виплату колишньому працівнику.
Чи потрібно оподатковувати лікарняні, які нараховані вже колишньому працівнику після звільнення?
Так, оподаткування ПДФО та ВЗ обов’язкове
Однак, ЄСВ на їх суму не нараховується, оскільки лікарняні не належать до фонду оплати праці і будуть нараховані особі, яка на момент нарахування вже не перебуває зі страхувальником в трудових відносинах.