1. Статус компаній
Компанія Meta Platforms, Inc. (до 28 жовтня 2021 року – Facebook Inc) є власником платформ Facebook та Instagram. Ця компанія зареєстрована в США, і не має в Україні офісу (постійного представництва), тому вона є нерезидентом.
TikTok – це сервіс, який дозволяє створювати та дивитися короткі відео. Його власником є китайська компанія “ByteDance”, яка також не має в Україні офісу (постійного представництва) і є нерезидентом.
На цих платформах розміщують, як правило, таргетовану рекламу.
Серед особливостей таргетованої реклами:
- можливість налаштування чітких параметрів цільової аудиторії;
- успіх реклами залежить від креативу та якості контенту;
- можливість детального аналізу ефективності кампанії;
- оплата лише за покази рекламних оголошень;
- можливість перенаправлення користувача як на сайт компанії, так і на сторінки в соцмережах, месенджери тощо;
- суворі обмеження щодо тематики реклами.
Правильно побудована стратегія дозволить створити позитивний імідж компанії, сформувати лояльну аудиторію та, як наслідок, збільшити впізнаваність та кількість продажів.
Facebook дає можливість розміщувати рекламу як в самому Facebook так і в Messenger, Instagram.
Рекламу в Facebook налаштовують через рекламний акаунт, в якому можна налаштувати витрати на рекламу, типи реклами та інше.
Для купівлі реклами в TikTok потрібно зареєструвати акаунт в TikTok For Business
2. Чи є заборона на оплату реклами
Як правило, реклама на вказаних вище платформах оплачується в автоматичному режимі, тобто на певну дату платформа самостійно списує кошти з картки, зазначеної в рекламному акаунті. Звичайно суб'єкти господарювання оплачували рекламу корпоративними платіжними картками (Mastercard або Visa).
Пунктом 109 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Постанова №5), визначено, що здійснення розрахунків за торговельним зовнішньоекономічним договором (контрактом) за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір.
Визначення незначного розміру валютної операції наведено у пп.7 п.2 Постанови №5: «незначний розмір валютної операції (далі - незначний розмір) - розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату здійснення операції), який є меншим, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон № 361).
Згідно з нормами статті 20 Закону №361, фінансові операції є пороговими, якщо сума кожної з них дорівнює чи перевищує 400 тис. грн або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тис. грн на момент проведення фінансової операції.
Як правило, реклама у Facebook цей поріг не перевищує.
Однак не все так просто!
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) - транскордонний переказ валютних цінностей здійснюється виключно через уповноважені установи.
Уповноважені установи - банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом (пп.14 п.1 ст.1 Закону №2473).
Відповідно до норм п. 14 Постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» уповноваженим установам заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України / переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях / іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, здійснювані за дорученням клієнтів, крім указаних у цій нормі випадків.
Зважаючи на викладене вище, оплата реклами у Facebook, Instagram та TikTok, у т. ч. із використанням корпоративних карток, в Україні заборонена
3. Чи можна оплатити рекламу з картки співробітника, а потім компенсувати йому авансовим звітом?
Ні, не можна і ось чому.
Пунктом 4 Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2021 № 524 (далі - Порядок № 524), визначено наступне:
«Податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом та/або визначених нормативно-правовими актами Національного банку, які прийняті відповідно до Закону, зокрема у Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління Національного банку від 2 січня 2019 р. № 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.».
Згідно з п. 5 Порядку № 524 податкові органи за допущення порушень, зазначених у п. 4 цього Порядку, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції в розмірі 25 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої в національну валюту за офіційним курсом Національного банку, установленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, установленого в результаті перевірки.
Ті самі дії, учинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, призводять до накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої в національну валюту за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, установленого в результаті перевірки.
У п. 6 Порядку № 524 зазначено, що податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення. Днем виявлення порушення вимог валютного законодавства є дата складення акта документальної або фактичної перевірки юридичної особи (крім уповноважених установ).
Таким чином, за проведення розрахунків із нерезидентом не через уповноважену особу (банк) на суб'єкта господарювання може бути накладено штраф у розмірі до 50 % суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства
Крім того, згідно зі ст. 162-1 КпАП порушення порядку здійснення валютних операцій призводить до накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб (крім уповноважених установ), громадян – суб'єктів підприємницької діяльності від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн до 51000 грн).