Мета
Мета Міжнародного стандарту фінансової звітності 14 «Відстрочені рахунки тарифного регулювання» – визначити вимоги щодо відображення у фінансовій звітності залишків за відстроченими рахунками тарифного регулювання, які виникають, коли суб’єкт господарювання надає товари або послуги клієнтам за ціною або тарифом, що підлягає тарифному регулюванню.
Задля досягнення цієї мети Стандарт вимагає:
а) внесення обмежених змін до облікової політики, яка застосовувалась відповідно до попередніх загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (попередніх ЗПБО) для залишків за відстроченими рахунками тарифного регулювання, які пов’язані головним чином, з поданням цих рахунків; та
б) розкриття інформації, яка:
i) ідентифікує та пояснює суми, визнані у фінансовій звітності суб’єкта господарювання, що виникають внаслідок тарифного регулювання; та
ii) допомагає користувачам фінансової звітності зрозуміти суми, строки отримання та ступінь невизначеності майбутніх грошових потоків, пов’язаних із будь-якими визнаними залишками за відстроченими рахунками тарифного регулювання.
Вимоги цього Стандарту дозволяють суб’єкту господарювання, у межах сфери його застосування, продовжувати обліковувати залишки за відстроченими рахунками тарифного регулювання у своїй фінансовій звітності відповідно до попередніх ЗПБО, коли він приймає до застосування МСФЗ з урахуванням обмежених змін, вказаних вище.
Крім того, цей Стандарт передбачає деякі винятки або звільнення від застосування вимог інших Стандартів. Усі визначені вимоги щодо подання у звітності залишків за відстроченими рахунками тарифного регулювання, а також будь-які винятки або звільнення від застосування вимог інших Стандартів, які пов’язані з такими залишками, викладені у цьому Стандарті, а не у таких інших Стандартах.