Мета
Мета Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 12 «Податки на прибуток» – визначити обліковий підхід до податків на прибуток. Принциповим питанням обліку податків на прибуток є визначення того, як обліковувати поточні та майбутні податкові наслідки:
а) майбутнього відшкодування (компенсації) балансової вартості активів (зобов’язань), які визнані в звіті про фінансовий стан суб’єкта господарювання; та
б) операцій та інших подій поточного періоду, які визнані у фінансовій звітності суб’єкта господарювання.
Природним для визнання активу чи зобов’язання є те, що суб’єкт господарювання, що звітує, передбачає відшкодувати або компенсувати балансову вартість активу чи зобов’язання. Якщо є ймовірність того, що відшкодування або компенсація балансової вартості такого активу чи зобов’язання збільшить (зменшить) суму майбутніх податкових платежів порівняно з тим, якими вони були б у разі відсутності податкових наслідків відшкодування або компенсації, суб’єкт господарювання, згідно з вимогами цього Стандарту, визнає відстрочене податкове зобов’язання (відстрочений податковий актив) за деякими обмеженими винятками.
Згідно з вимогами цього Стандарту, суб’єкт господарювання веде облік податкових наслідків операцій та інших подій у такий самий спосіб, як і облік самих операцій та інших подій. Отже, якщо операції та інші події визнані у прибутку або збитку, то будь-який пов’язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися у прибутку або збитку. Якщо операції та інші події визнані поза прибутком або збитком (в іншому сукупному прибутку або безпосередньо у власному капіталі), то будь-який пов’язаний з ними податковий вплив повинен також визнаватися поза прибутком або збитком (в іншому сукупному прибутку або, відповідно, безпосередньо у власному капіталі). Подібно до цього, визнання відстрочених податкових активів і зобов’язань при об’єднанні бізнесу впливає на суму ґудвілу, що виникає внаслідок такого об’єднання, або на суму визнаного прибутку від вигідної покупки.
У цьому Стандарті також розглядається визнання відстрочених податкових активів, що виникають від невикористаних податкових збитків або невикористаних податкових пільг, подання податків на прибуток у фінансовій звітності та розкриття інформації про податки на прибуток.