Визначення активу надано у декількох національних нормативних актах.
Так, закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» дає наступне визначення активів:
«активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.».
Аналогічне визначення міститься і в Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» (ділі – НП(С)БО 1)
Звертаємо увагу на п.4 розділу ІІ НП(С)БО 1 «Склад та елементи фінансової звітності», в якому визначено наступне: «Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, якщо така інформація була в попередньому звітному періоді), а також додавати статті із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до цього НП(С)БО 1, у разі якщо стаття відповідає таким критеріям:
інформація є суттєвою;
оцінка статті може бути достовірно визначена.».
Тобто, активи можуть мати у фінзвітності власну статтю, якщо вони є суттєві та мають оцінку.
Таким чином, ресурс є активом, якщо ми:
Як розуміти поняття «ресурс (економічний ресурс)»?
Відповідно до п. 4.4 Концептуальної основи фінансової звітності (видана РМСБО у вересні 2010 р., переглянута в березні 2018 року) економічний ресурс — це право, що має потенціал створення економічних вигід
Як розуміти поняття «економічна вигода»?
Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” економічною вигодою є потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
До потенційної можливості отримання грошових коштів від використання активів також належить і можливість зменшення в результаті використання активів витрачання грошових коштів та їх еквівалентів. (лист Мінфіну від 22.09.2010 № 31-34020-20-27/25329)