Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7).

Згідно з НП(С)БО 7 основні засоби (далі – ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

ВИЗНАННЯ ОЗ

Критерії визнання ОЗ аналогічні критеріям визнання активів (див. статтю «Що таке актив»), однак ОЗ мають декілька специфічних критеріїв:

1. матеріальність (ОЗ мають матеріальну форму);
2. призначення (утримуються з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій);
3. строк корисного використання (експлуатації) – більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

ОДИНИЦЯ ОБЛІКУ ОЗ

Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів (п.7 НП(С)БО 7)

Об'єкт основних засобів - це:

• Закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього
• Конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій
• Відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення
• Інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством

КЛАСИФІКАЦІЯ ОЗ

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за 2 великими групами:

1. Основні засоби.
2. Інші необоротні матеріальні активи.

Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.